Наталія Губарєва: моя історія успіху
Доброго дня!
Мене звати Губарєва Наталія! Народилася і провела дитинство я на Херсонщині. За фахом я лікар. Моє знайомство з бджолами відбулося ще в дитинстві. Мій двоюрідний дядько тримав бджіл і ми з татом їздили йому допомагати відкачувати мед. Тато також мріяв завести бджіл, навіть купив вулики, рамки та інше обладнання, але його мрія так і не здійснилась…
Після закінчення Запорізького медичного університету я залишилась жити у Запоріжжі і навіть не мріяла переїхати в село. Але так розпорядилася доля, що мені дістався чоловік, який жити не міг без села, бо також виріс у селі. Неподалік від міста він придбав хатину і ми так і живемо – влітку в селі, а з осені по весну – будні в місті ( бо діти тут ходять у школу та дитсадок), а на вихідні їдемо в село.
У 2016 році чоловіку спало на думку завести бджілок і він не довго думаючи забрав у тестя вулики та інвентар, який в нього був (щоб не лежав без діла). Тато з радістю все віддав та купив декілька бджолосімей, щоб мати мед для себе та близьких родичів та друзів. Того ж року в нашій родині сталася ще одна надзвичайно радісна подія – у нас народилася донечка, про яку чоловік мріяв 20 років
Перебуваючи у декретній відпустці , я частенько навідувалася до пасіки, де чоловік працював. Я ходила туди все частіше, бджоли мене настільки захопили, що я навіть думаю вже не виходити на основну роботу (я до цих пір ще в декретній відпустці). За минулі чотири роки пасіка значно розширилась і з хобі перетворилась на майже основну зайнятість. Мені надзвичайно подобається спостерігати за бджілками, доглядати за ними, слухати їх дзижчання та вдихати аромати із вулика!
Після перебування на пасіці я відчуваю спокій, умиротворення та повну гармонію з собою та навколишнім світом. Враховуючи моє медичне минуле, мені дуже цікавий напрямок апітерапії, і я у майбутньому планую пройти курси з апітерапії.
Дуже вдячна Фундації жінок пасічниць за те, що прийняли у свою родину!!!
