Анна Невмержицька: моя історія успіху
Доброго дня!
Мене звати Анна. Народилася та проживаю на Житомирському Поліссі. Ні моя сім’я, ні моя освіта відношення до бджіл ніякого не мали, тому в дитинстві я не мала жодного уявлення про бджіл, тим паче знайомство з ними в мене не заладилось. Як сьогодні пам’ятаю, свої яскраві червоні бриджи та жовту футболку, в яких я дуже сподобалось бджілкам, тому як наслідок 5 вжалень. З тих пір я їх незлюбила, хоча за медом слюнки пускала. Хрещений завжди із задоволенням пригощав медом у стільниках, який я так люблю.
Та доля все таки вирішила, що я обов’язково мушу полюбити і цих маленьких трудівниць. А все завдяки чоловіку, який горить цією справою з самого дитинства, який і поділився запалом мати власну пасіку зі мною. Дідусь чоловіка має свою невеличку пасіку і з задоволенням дозволив нам там хазяйнувати, за що йому дуже вдячні, все ж таки мати якусь базу у вигляді бджолосімей і інвентаря набагато краще ніж починати все самим з початку.
Так почалось наше пасічкування. Хоч я і досі перепитую у чоловіка деколи елементарні речі, та із задоволенням допомагаю у всьому, що стосується пасіки. Разом викачуємо мед, збираємо бджолине обніжжя, намагаємося створити свій онлайн-магазинчик та звісно ж ласуємо продуктами бджільництва з власної пасіки.
Зараз найбільше мрію побудувати свій апібудиночок, хочеться біля улюбленої справи відпочивати не тільки душею, а й тілом.
Дуже вдячна Фундації жінок пасічниць, що прийняли в свою сім’ю трудівниць.
